Великдень - це найбільше свято у світовій
історії і головне у році для всіх православних християн. Кожен, хто шанує це
свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння
прийнято наповнювати добрими справами, збагачуватися духовно, допомагати
ближньому, дарувати надію і підтримувати віру в серцях на щасливе і радісне
майбутнє.
Великдень - це не
тільки найбільше релігійне свято православних християн, це й унікальна
можливість долучитися до народних традицій та обрядів, які його супроводжують.
Напередодні Великодня
класний керівник Ромашина Лариса Андріївна провела у 2 класі виховну годину
"Великдень у моїй родині". Розповіла дітям про історію свята, про
традиції і звичаї святкування Пасхи, ознайомила із символікою знаків на
писанках. Вона сказала, що саме цього дня воскрес Ісус Христос. Це свято
відзначається в Україні ще з X століття, завжди припадає на неділю, тому й має
назву Великий день, або Великдень. Символом Великодня є писанка — як ядро
народженого і воскреслого світу, благословення всього живого. Писанка
побутувала в Україні з сивої давнини.
Діти виготовили гарні
аплікації з кольорового паперу, продемонстрували свої навички в роботі з клеєм,
ножицями, уміння малювати, добирати кольори, викладати візерунок з елементів
орнаменту. Школярі розмалювали писанки та написали теплі побажання міцного
здоров’я, злагоди, мирного неба та віри у світле майбутнє для всіх людей.
Коли свято добігало
кінця, Лариса Андріївна звернулася до своїх вихованців із словами: "Щоб
Великдень діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане
забувати. Після цього треба посміхнутися один одному і залишити в душі тільки
добрі почуття". Після цих слів діти з радістю попросили один в одного
пробачення і подарували всім присутнім посмішки.
На завершення вони, під
керівництвом своєї улюбленої вчительки, виконали душевну Великодню пісню:
"Христос воскрес! Христос воскрес! Святкує вся родина".
